До 100-річчя ДМА
1916 року в актовому залі гірничого інституту відбулося урочисте відкриття Катеринославських приватних Вищих жіночих курсів. Ініціатори їх створення: ректор гірничого інституту М.Й. Лєбєдєв, відомі вчені Л.В. Писаржевський, І.І. Іванов, В.О. Волжин, С.О. Заборовський, С.Г. Шарбе, П.М. Леонтовський, відомий професор історії Д.І. Яворницький, лікарі Я.М. Должанський, В.Ц. Томашевич, Л.В. Падлевський, А.І. Ширман, І.І. Степанов-Григор’єв, А.А. Говсєєв та інші. До них приєдналися голова губернської земської управи, провідна громадська діячка К.В. Тихонова та міський голова, підприємець М.С. Копилов. Вони взяли на себе роль засновників КВЖК.
• 1916 р. – постало питання про зміну статусу курсів. Від приватних вони мали перейти у підпорядкування Товариства сприяння жіночій освіті, яке очолювала А.І. Федорова. Цю ідею підтримав академік В.І. Вернадський, і курси придбали статус вищого навчального закладу.
• 1916 р. – першим директором КВЖК став ректор гірничого інституту професор Микола Йосипович Лєбєдєв. Організація медичного факультету була доручена доктору Якову Михайловичу Должанському. Він працював у губернській земській лікарні. Хірург, доктор медичних наук, професор Я.М. Должанський мав велику популярність у місті, був авторитетною людиною і саме він налагодив організаційну роботу медичного факультету, став його першим деканом, а також організатором, засновником і першим завідуючим кафедрою оперативної хірургії та топографічної анатомії з 1918 по 1920 рік. • 1917 р. – була заснована пропедевтична терапевтична клініка. Першим завідувачем кафедри пропедевтики внутрішньої медицини був Казимир Альбінович Буйневич (роки завідування 1917–1920).
• 1918 р. – Вищі жіночі курси ввійшли до складу Катеринославського університету, а їх медичний відділ було реорганізовано в медичний факультет.
• 1918 р. – затверджено статут Катеринославського громадського університету у складі чотирьох факультетів. Ректором було обрано професора В.П. Карпова, проректором – професора П.М. Леонтовського, вченим секретарем – професора І.В. Головінського, деканом медичного факультету – професора М.О. Кабанова.
• 1919 р. – організована кафедра госпітальної терапії №1 (сучасна назва – внутрішньої медицини 2). Вона заснована на базі обласної лікарні учнем і послідовником відомого клініциста Г.А. Захар’їна професором Н.А. Кабановим, якого в 1922 році змінив видатний терапевт професор К.І. Пенкославський (роки завідування 1922–1930). 18 | Актуальні питання внутрішньої медицини
• 1920 р. – Катеринославський громадський університет закритий медичний факультет реорганізований в Катеринославську медичну академію, а через рік – в медичний інститут.
• 1954 р. – заснована кафедра факультетської терапії педіатричного та санітарно-гігієнічного факультетів (сучасна назва – кафедра внутрішньої меди- цини 1) на базі міської лікарні №10. Першим завідуючим кафедри був к. мед. н., доцент Є.В. Хаїт (роки завідування 1954–1956). З 1965 по 1991 рік кафедрою завідувала д. мед. н., професор К.В. Попова.
• 1956 р. – створена кафедра госпітальної терапії-2 (сучасна назва – кафедра внутрішньої медицини 3) для навчання студентів 6-го курсу внутрішнім хворобам. Завідувати кафедрою призначили доцента Є. В. Хаїта. З 1958 по 1981 р. кафедрою керував В.М. Дзяк. • 1973 р. – однією з перших на факультеті удосконалення лікарів було відкрито кафедру терапії та клінічної лабораторної діагностики (сучасна назва – кафедра терапії, кардіології та сімейної медицини ФПО) на базі 6-ї міської лікар- ні м. Кривого Рогу. На посаду завідуючого кафедри обрано кандидата медичних наук, старшого наукового співробітника Олександра Васильовича Ходикіна.
• 1979 р. – створена кафедра гастроентерології та терапії ФПО в складі факультету удосконалення лікарів. Базою кафедри став науково-дослідний інститут гастроентерології. Очолив її професор П. А. Каніщев.
• 1982 р. – організована кафедра терапії інтернів і сімейної медицини ФПО (сучасна назва – кафедра сімейної медицини ФПО) внаслідок злиття декількох кафедр: кафедри внутрішніх хвороб санітарно-гігієнічного факультету з курсом профпатології (з 1972 р. зав. каф. проф. В.Н. Горбенко, з 1977 р. по 1982 р. доц. Л.І. Захарцева) та кафедри внутрішніх хвороб педіатричного факультету (кафедру очолювали з 1974 р. проф. Є.І. Ємельяненко, з 1979 р. – проф. Г.В. Дзяк). Об’єднану кафедру з 1982 по 1986 рік очолив проф. Ю.О. Філіппов, до якої в 1987 році була приєднана кафедра внутрішніх хвороб стоматологічного факультету (кафедрою до 1987 р. керувала проф. А.Г. Кушнарьова), а клінічними базами стали 7-а і 1-а міські клінічні лікарні.
• 1994 р. – навчальний заклад відновив статус академії, нова назва закладу ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України».
• 2015 р. – заснована наймолодша кафедра академії – кафедра ендокринології у складі 1 міжнародного факультету. Очолила кафедру професор Н.О. Перцева. Викладання ендокринології студентам 4 курсу як окремої дисципліни почалось у ДМА ще в 1978 р., коли на кафедрі госпітальної терапії № 1 Дніпропетровського медичного інституту (зав. кафедри д. мед. н. професор І.І. Крижанівська) був створений доцентський курс ендокринології. Очолювала курс доцент І.І. Візгалова.
ТЕРАПЕВТИЧНА ШКОЛА
Засновники – професори В.М. Дзяк, І.І. Крижанівська, К.І. Степашкіна, Є.С. Медведєв. Керівники сучасного періоду – академік НАМН України, професор Г.В. Дзяк, член-кореспондент НАМН України, професор Т.О. Перцева. Науковий напрямок – окремі питання пульмонології, гастроентерології, гематології, професійних захворювань, фізіотерапії, геронтології. Послідовники – професори Є.І. Ємельяненко, К.В. Попова, В.П. Аршава, С.С. Короленко, А.Г. Кушнерьова, В.П. Гейченко, Т.А. Хомазюк, Н.Д. Чухрієнко, О.В. Курята, В.В. Родіонова, В.А. Потабашний. Напрям «Кардіологія-ревматологія» відокремився від терапевтичної школи. Засновник – професор В.М. Дзяк. Керівник сучасного періоду – академік НАМН України, професор Г.В. Дзяк. Науковий напрямок – вивчення процесу атеросклеротичного ураження судин, встановлення ролі металопротеаз у їх пошкодженні і розриву атеросклеротичної бляшки; зв’язок артеріальної гіпертензії з гіпертрофією лівого шлуночка та визначення генетичних аспектів їх формування; моніторинг артеріального тиску та його удосконалення; розробка нових методів діагностики прогресування розвитку ускладнень у хворих з гострими коронарними синдромами на основі поглибленого вивчення процесів протеолізу у сполучній тканині, нових технологій діагностики розвитку і прогресування артеріальної гіпертензії. Послідовники – академік НАМН України, професор В.М.Коваленко, професори В.А. Бобров, З.К. Алексеєнко, С.П. Валевський, В.В. Абрамов, О.А. Коваль, С.Л. Локшин, Г.В. Охромій, А.М. Василенко, Т.А. Хомазюк, Т.В. Колесник. Напрям «Пульмонологія» відділився від терапевтичної школи. Засновник і керівник сучасного періоду – член-кореспондент НАМН України, професор Т.О. Перцева. Науковий напрямок – особливості перебігу лікування та профілактики захворювань органів дихання у віковому аспекті, формування запального процесу у хворих на хронічні обструктивні запалення легень та пневмонію, розробка методів реабілітації з урахуванням їх впливу на якість життя; удосконалення та впровадження методів діагностики, лікування та реабілітації хворих з бронхообструктивною патологією. Послідовники – професор Л.І. Конопкіна, доценти Т.В. Кірєєва, К.Ю. Гашинова, К.Є. Богацька. 20 | Актуальні питання внутрішньої медицини В биохимической лаборатории – профессор И. И. Крыжановская, доцент Л.Й. Рогачевский и кандидат медицинских наук В.И. Серпова. В лаборатории – профессор И.И. Крыжановская, профессор В.Н. Дзяк
КАФЕДРА ПРОПЕДЕВТИКИ ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ
Пропедевтична терапевтична клініка була заснована у 1917 році після ре- організації Катеринославських Вищих жіночих медичних курсів у медичний інститут. Першим завідувачем кафедри був Казимир Альбінович Буйневіч (1917–1920 рр.). Якій закінчив гімназію та медичний факультет Московського університету. За підручник «Руководство к изучению внутренних болезней. Частная патология и терапия» у 1905 р. товариство російських лікарів відзначило К.А. Буйневіча премією імені Голіцинського. Потім кафедру очолював професор Знаменський Н.П. (1921–1923 рр.), на жаль, ім’я невідомо, архівні матеріали того періоду втрачені в роки Другої Світової війни. З 1923 по 1925 рр. завідувачем кафедри був обраний професор Олексій Феліксович Држевецький. Закінчив Військово-Медичну академію Санкт-Петербурга. З 1925 по 1941 рік – професор госпітальної терапевтичної клініки, Голова Катеринославського наукового медичного товариства. У 30-і роки – декан лікувального факультету нашої академії. З 1925 по 1938 рр. кафедрою завідував професор Олександр Матвійович Корицький, який в 1930 р. обґрунтував необхідність виявлення і санації вогнищ інфекції при розвитку кардиту і вад серця, та описав симптом «валики Корицького» – збільшення шийних і ретромандібулярних залоз при хронічному тонзиліті. В 1938 році кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб розділилася на 2 під- розділи: кафедру лікувального факультету на базі міської лікарні № 3 (зав. кафедри проф. Л.М. Чапкевич) і кафедру педіатричного факультету на базі міської лікарні №2 (зав. кафедри доц. П.Ф. Чанглі-Чайкін; дані про наукову роботу кафедри не збереглися). Професор Лев Михайлович Чапкевич завідував кафедрою з 1938 по 1941 рр. та з 1944 по 1950 рр. В 1950 році в зв’язку з всесвітньо відомим сфабрикованою справою «Делом врачей» його було звільнено з інституту. Пантелеймон Федорович Чанглі-Чайкін закінчив медичний факультет Московського університету, де навчався разом з А.П. Чеховим. В роки Другої Світової війни П.Ф. Чанглі-Чайкін залишився працювати у міжрайонній лікарні (від тепер лікарня ім. І.І.Мечнікова) і був розстріляний німцями на її території, захищаючи своїх колег. В серпні 1941 року кафедра була евакуйована в м. Ставрополь і увійшла до складу Ставропольського медичного інституту. Після окупації німецько-фашисткими загарбниками 3 серпня 1942 року Ставрополя частина співробітників виїхала до м. Фергана і працювала в складі Четвертого Московського медичного інституту. 25 жовтня 1943 року, після звільнення Дніпропетровська, кафедра розташувалась у терапевтичному відділенні обласної лікарні ім. І.І. Мечнікова. Керівництво кафедри доручено доценту Д.М. Куцигіну. Перша лекція відбулась 13 грудня 1943 року при 16 слухачах. З 1944 року завідувачем кафедри знову призначений професор Лев Михайлович Чапкевич. З літа 1945 року кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб розмістилася на базі міської клінічної лікарні №2. З 1951 року по 1981 рік кафедру очолювала доктор медичних наук професор Клавдія Іванівна Степашкіна. З 1948 по 1951 рр. – професор кафедри пропедевтичної клініки внутрішніх хвороб ДМІ. Нагороджена медаллю «За доблестный труд», їй присвоєно звання «Заслужений діяч науки УРСР». З 1981 по 1995 рік кафедру очолювала професор Зоя Костянтинівна Алексєєнко. Вона народилася у 1934 році в м. Дніпропетровськ. В 1957 році з відзнакою закінчила лікувальний факультет ДМІ. Нагороджена медалями “Відмінник охорони здоров’я” та “Відмінник вищої школи”. З 1996 по 2015 р. завідувачем кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб була доктор медичних наук, професор Тетяна Анастасівна Хомазюк. Народилася Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини, 1981 р. З 1991 по 1996 рік завідувала кафедрою поліклінічної терапії, у 1995– 2000 рр. була деканом I медичного факультету ДДМА. З вересня 2015 р на посаду завідувача кафедри обраний доктор медичних наук Олексій Олександрович Ханюков. Народився в м. Дніпропетровську в 1975 році, в 1998 році з відзнакою закінчив ДМІ, навчався в аспірантурі. На цей час до складу кафедри входять: проф. Т.А. Хомазюк, доценти В.І. Березуцький, К.Ю. Єгоров, В.І. Гриценко, С.Й. Крижанівська, асистенти: О.І. Кравченко, Н.С. Федорова, Є.Д. Єгудіна, О.В. Смольянова, Т.Л. Симонова, Л.І. Новоженіна, М.Г. Киричко, В.Г. Яковлева, І.В. Авраменко, аспірант М.І. Яловенко, старшій лаборант Л.С. Клімович. Науковим напрямком кафедри стало вивчення міжсистемних взаємовідносин дихання та кровообігу при захворюваннях серця та органів дихання, розробка реабілітаційних програм. Головний принцип роботи колективу кафедри – «Salus aegroti suprema lex!» (Безпека пацієнта є вищим законом!). Зараз кафедра розташована на базах КЗ «Дніпропетровська міська клінічна лікарня № 2 ДОР», КЗ «Дніпропетровський спеціалізований клінічних медичних центр матери та дитини ім. проф. М. Ф. Руднева ДОР», КЗ «Дніпропетровське клінічне об’єднання швидкої медичної допомоги ДОР». Девіз Дніпропетровської пропедевтичної терапевтичної клініки: «Superbi progressu aspiramus ad maximum» – «Пишаємось досягненнями та прагнемо кращого». Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини, 2015 р.
КАФЕДРА ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ 1
До 1954 р. факультетська терапія викладалась студентам усіх факультетів на одній кафедрі. Однак, у зв’язку з поступовим збільшенням кількості студентів у повоєнні роки клінічна база кафедри не могла забезпечити потреби педагогічного процесу, що призвело до організації у 1954 р. другої кафедри – кафедри факультетської терапії № 2 для студентів педіатричного та санітарно-гігієнічного факультетів. На чолі кафедри факультетської терапії лікувального факультету, розташованої на базі міської клінічної лікарні № 1, стояли доктори медичних наук, професори Є.С. Медведєв, Є.І. Ємельяненко, доцент Г.В. Дзяк. Згодом ця кафедра була реорганізована та увійшла до складу кафедри госпітальної терапії № 2 (з 1 вересня 2015 р. – кафедри внутрішньої медицини 3). З 1954 р. кафедра факультетської терапії № 2 для студентів педіатричного й санітарно-гігієнічного факультетів розташовувалась на території міської лікарні № 10, а з 1955 р. – міської лікарні № 9. З 1968 р. співробітники кафедри стали викладати курс факультетської терапії ще й студентам вечірнього відділення лікувального факультету. У 1976 р. кафедра була реорганізована у кафедру факультетської терапії лікувального факультету, де велося викладання з факультетської терапії та фізіотерапії. У 1983 р. вона була реорганізована у кафедру внутрішніх хвороб № 3, де викладалися курси факультетської і госпітальної терапії, а також курс клінічної фармакології. У 1989 р. кафедра знову була реорганізована у кафедру факультетської терапії, на якій велося викладання курсів факультетської терапії та фізіотерапії студентам медичного факультету. З 1994 до 2015 р. на кафедрі велося навчання і з курсу ендокринології. З 1998 р. на базах кафедри (міські клінічні лікарні № 6 та № 9, обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечнікова) велося навчання студентів лікувального й педіатричного профілів, з 1999 р. – також студентів медико-профілактичного напряму, пізніше – ще й студентів іноземного факультету, а також лікарів-інтернів. З 2012 р. однією з клінічних баз кафедри стала ще й Клініка медичної академії. Остання реорганізація кафедри відбулася у 2015 р. Сьогодні на кафедрі внутрішньої медицини 1 ведеться викладання студентам 4-го та 6-го курсів, а також лікарям-інтернам. Першим завідувачем кафедри був к. мед. н., доцент Єлізар Веніамінович Хаїт (1954–1956 рр.). Пізніше кафедру очолювали д. мед. н., доцент Інна Іларіонівна Крижанівська (1956–1957 рр.) та талановитий вчений і лікар-практик доцент Абрам Йосипович Ентін (1958–1965 рр.). З 1965 по 1991 рік кафедрою завідувала заслужений працівник вищої школи, д. мед. н., професор Катерина Василівна Попова. Протягом довгих років вона була членом правління республіканського товариства терапевтів, членом правлiння та президії правління Українського республіканського товариства кардіологів, головою обласного наукового товариства кардіологів і терапевтів. Вона була відмінником охорони здоров’я, почесним членом правління Українського товариства кардіологів, мала низку урядових нагород, у тому числі медаль «Ветеран праці», нагрудний знак «За відмінні успіхи у вищій школі», Почесну грамоту Міністерства охорони здоров’я УРСР Під її керівництвом було виконано 11 кандидатських дисертацій. У ті часи на кафедрі плідно працювали авторитетні педагоги, високодосвідчені лікарі, успішні вчені доценти В.Ф. Вільгусевич, Н.Д. Чухрієнко, Т.М. Гайдамака, Ю.Ф. Катушков, Г.Г. Колесниченко. Наукова ро- бота доцентів та асистентів І.І. Юрченко, Н.К. Тарасової, М.Ю. Салія, В.І. Дуніна, В.О. Падалки, В.Д. Бондаренка, Л.М. Шендрик, А.К. Деркач, В.М. Семененко була присвячена визначенню різних аспектів кардіології, пульмонології, ендокринології. З 1991 р. кафедру очолює член-кореспондент НАМН України, д. мед. н., професор Тетяна Олексіївна Перцева, перший проректор академії, заслужений працівник народної освіти України, відмінник охорони здоров’я України. Протягом багатьох років вона була членом експертної ради з медицини та фармації при ДАК України, членом ВАК України. Була секретарем клінічної групи Європейського респіраторного товариства та національним делегатом від України. Нині Т.О. Перцева – голова експертної ради з внутрішньої медицини ВАК України, голова Дніпропетровського обласного товариства терапевтів, член Українського товариства фтизіатрів та пульмонологів, Українського товариства Кафедра внутрішньої медицини 1, 1985 р. алергологів, член редакційних рад і колегій 7 фахових журналів. Вона – активний учасник роботи Європейської асоціації з медичної освіти. Неодноразово нагороджувалась Почесними грамотами МОЗ України, Кабінету Міністрів України, Дніпропетровської обласної державної адміністрації, нагороджена відзнакою за розвиток міста Дніпропетровська та медаллю Князя Володимира. Автор понад 700 наукових праць. Вона – талановитий організатор, високоерудований педагог і лектор, відомий вчений-клініцист. Сьогодні на кафедрі, очолюваній професором Т.О. Перцевою, працюють грамотні викладачі й висококваліфіковані лікарі: професор Л.І. Конопкіна, доценти К.Є. Богацька, Т.В. Кіреєва, К.Ю. Гашинова, О.Г. Черкасова, О.В. Мироненко, асистенти О.Б. Павленко, Л.А. Ботвінікова, Г.А. Гарагуля, О.В. Плеханова, О.В. Фесенко, В.В. Дмитриченко, Б.О. Басіна, К.О. Бєлослудцева, Н.К. Кравченко. Викладачі приділяють велику увагу уніфікації викладання дисциплін, впроваджують нові форми навчання. Згідно з вимогами Болонської системи з 2008 р. навчання проводиться за кредитно-модульною системою. Лекційний матеріал викладається на високому рівні з використанням сучасних технологій (відео-аудіо- матеріал, мультимедійні презентації, телекомунікаційні методики). На практичних заняттях студенти та лікарі-інтерни вдосконалюють свої практичні навички, приймають участь у діагностичному та лікувальному процесах. Колективом кафедри створена велика методична база для самостійної роботи студентів, обладнаний клас для відпрацювання практичних навичок. Широко використовуються комп’ютерні технології як для контролю знань, так і для самостійної підготовки. Кафедра внутрішньої медицини 1, 2013 р. Сьогодні основним науковим напрямом діяльності співробітників кафедри є проблеми пульмонології. Проводяться дослідження щодо визначення особливостей клінічного перебігу хронічного обструктивного захворювання легень, бронхіальної астми, пневмонії. Розробляються схеми лікування хворих з урахуванням впливу лікарських препаратів на серцево-судинну систему та шлунково-кишковий тракт. Щороку співробітники кафедри публікують багато робіт у вітчизняних та міжнародних виданнях, доповідають результати своїх наукових праць на національних і міжнародних конференціях, отримують золоті, срібні та бронзові гранти на участь у конгресах Європейського респіраторного товариства (2001–2015 рр.), будучи його членами. Другим науковим напрямом є питання кардіології. Усього під керівництвом професора Т.О. Перцевої захищено 33 кандидатські та 1 докторська дисертації, виконуються 6 кандидатських та 2 докторські; під керівництвом професора Л.І. Конопкіної захищена 1 та виконуються 2 кандидатські дисертації. На кафедрі пройшли навчання 27 аспірантів, 20 магістрантів та 21 клінічний ординатор. Кафедра є базою Фармакологічного комітету України, на якій виконуються міжнародні мультицентрові клінічні дослідження.
КАФЕДРА ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ 2 ТА ПРОФПАТОЛОГІЇ
Кафедра внутрішньої медицини 2 та профпатології ДМА, одна з провід- них кафедр академії, була заснована в 1919 році, на базі обласної лікарні учнем і послідовником відомого клініциста Г.А. Захар’їна професором Н.А. Кабановим, якого у 1922 році змінив видатний терапевт професор К.И. Пенкославський, який очолював кафедру до 1930 р. Протягом наступних 7 років (1930–1937) кафедрою керував учень академіка Н.Д. Стражеска професор С.Я. Штейнберг. З 1938 року терміном понад 19 років кафедру очолював відомий клініцист – професор І.С. Слуцький. З 1957 по 1959 рік кафедру очолював професор С.Ф. Олійник. З 1959 р. по 1989 р. кафедру очолювала заслужений діяч науки УРСР, заслужений робітник вищої школи УРСР, доктор медичних наук, професор І.І. Крижанівська, автор понад 300 наукових праць і 11 монографій, яка також успішно поєднувала науково-педагогічну, організаторську та велику громадську діяльність, з 1964 по 1981 роки була ректором Дніпропетровського медичного інституту, депутатом Верховної ради УРСР. На той час кафедра мала на- зву госпітальної терапії №1 та профпатології. У 1956–1957 навчальні роки на кафедрі був організований курс професійних захворювань, який очолив доцент Л.І. Рогачевський. Головною науковою проблемою кафедри є кардіологія. Під керівництвом професора І.І. Крижанівської виконано 9 докторських і 49 кандидатських дисертацій. В той час на кафедру прийшли працювати асистентами клініцисти з досвідом практичної роботи (Г.В. Шостакович, Н.Ю. Салтрукович, Н.С. Галушко, Л.О. Літвєкова, Г.О. Лемещенко, Д.О. Вередченко). У 1978 р. вперше на кафедрі створено курс ендокринології (доц. І.І. Візгалова, к.мед.н. В.М. Клюйко, к.мед.н. С.А. Романенко). Значний внесок у розширення наукового напрямку зробив наступний завідуючий кафедрою професор С.С. Короленко (1989–1996 роки). Під його керівництвом були виконані 1 докторська і 4 кандидатських дисертації (професор В.П. Гейченко, к.мед.н. К.Г. Карапетян, О.В. Курята, Л.О. Літвєкова, В.М. Гречановський). З вересня 1996 року і по 2002 рік кафедру очолювала професор В.П.Гейченко. Під її керівництвом виконані і захищені 1 докторська і 3 кандидатських дисертації (д.мед.н. О.В. Курята, к.мед.н. А.Ю. Філіппова, к.мед.н. В.Г. Дзяк, к.мед.н. О.В. Мужчиль). На кафедру повернено курс профпатології (керівник курсу професор С.В. Валевський). Розширена клінічна база кафедри, відділення кардіо- ревматології розділено на окремі відділення кардіології та ревматології, створено відділення алергології. Вперше у області втілено методи коронарографії та ангіопластики. З 2002 кафедру очолив професор О.В. Курята Сучасній кадровий склад кафедри. Завідувач кафедри – д.мед.н. професор О.В. Курята. Завідувач курсу профпатології – д.мед.н. професор В.В. Родіонова. Професор – д.мед.н. професор Р.В. Разумний. Доценти: к.мед.н. К.Г. Карапетян (завуч кафедри), к.мед.н. І.Л. Караванська (секретар ради 1 медичного фа- культету), к.мед.н. С.В. Собко (курс профпатології), кандидат медичних наук О.Ю. Філіппова (відповідальна за наукову та лікувальну роботу). Асистенти: к.мед.н. О.С. Митрохіна, к.мед.н. Є.О. Фролова, к.мед.н. Н.І. Бардаченко, к.мед.н. Ю.С. Кушнир, О.М. Коваленко, О.О. Штепа, ст.н.с. к.мед.н. О.В. Соя. На кафедрі проводиться навчання студентів 5 курсів медичних факультетів по предметам «Внутрішня медицина (модуль 2)», «Професійні хвороби», «Клінічна імунологія та алергологія». Кафедра була піонером у впровадженні екзаменів із стандартизованого тестування по програмі «Крок-2». Тут уперше на Україні були проведені пілотні екзамени з цієї моделі. Доцент К.Г. Карапетян є членом комітету за фахом Центру тестування при МОЗ України. Професор В.В. Родіонова є співавтором підручників з професійних хвороб (2012, 2013) та національного підручнику з професійних хвороб (українською та англійською мовами). За 2 останні роки колектив кафедри підготував та видав 5 посібників з грифом МОЗ України. Поступово традиційний науковий напрямок кафедри – кардіологія, до- повнено нефрологічним напрямком, вивченням терапевтичних аспектів взаємозв’язку серця та нирок. Під керівництвом проф. О.В. Куряти підготовлені та захищені 11 кандидатських дисертацій (О.В. Соя, Джозеф Хайкал (Ліван) М.Ю. Зак, Ю.В. Егорова, Т.Ю. Кисельова, О.С. Митрохіна, Е.О. Фролова, А.О. Мирошниченко, Н.І. Бардаченко, А.С. Скоромная, Ю.С. Кушнир). Під керівництвом проф. В.В. Родіонової захищені 2 кандидатські дисертації (А.О. Лисенко, О.В. Вільямська). В осені 2014 року до колективу кафедри приєднався доктор медичних наук професор Р.В. Разумний (основний науковій напрямок – пульмонологія). У липні 2015 він обраний деканом 2 міжнародного факультету. На кафедрі ведеться навчання в аспірантурі, магістратурі та клінічній ординатурі з спеціальностей внутрішні хвороби, кардіологія, нефрологія, пульмонологія. За останній період в магістратурі та клінічній ординатурі пройшли навчання громадяни Китаю, Лівану, Йорданії, Сирії, , Лівії та Нігерії. На даний час в аспірантурі навчаються О.Ю. Сиренко, О.С. Хмель, Г.В. Черкасова, Забіда Абдунасер А.М.(Лівія), Мухаммад Мухаммад (Сірія), в клінічній ординатурі – І.П. Гарміш, А.А. Бабець, представники країн Азії та Африки, в магістратурі Л.К. Караванська. Кафедра стала базовою у ДМА для проведення наукових конференцій з внутрішньої медицини (2013 р. – пам’яті професора І.І. Крижанівської, 2015 р. – «Актуальні питання внутрішньої медицини»), також проведено 2 Всеукраїнські конференції з питань профпатології. Започатковано та набуло розвитку співробітництво з науковими центрами Європи. Публікації співробітників кафедри включено до програм конгресів європейських наукових товариств, у ряді випадків для участі у них надані гранти (Джозеф Хайкал, О.С. Митрохіна, Н.І. Бардаченко, О.Ю. Сиренко). Професор О.В. Курята став членом європейських товариств кардіологів (ESC), нефрологів (ERAETDA), українських товариств кардіологів, нефрологів, ревматологів. У науковій роботі кафедра активно співпрацює з науковцями ДМА (кафедра біохімії, медичної та фармацевтичної хімії) та ДНУ (кафедра біохімії та біофізики), інститутом біохімії НАН України ім. Палладіна. На сьогодні у склад терапевтичної клініки кафедри на базі обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечникова входять відділення алергології, гастроентерології та гепатології, гемодіалізу, нефрології, кардіології з палатами інтенсивної терапії, профпатології, пульмонології, ревматології,. Клінічними базами кафедри є також обласний шпиталь ветеранів (2 терапевтичних відділення) та 4 міська лікарня (відділення профпатології – Центр по лікуванню проф. захворювань м. Дніпропетровська, відділення терапії з ліжками кардіології, нефрології та гемодіалізу, поліклінічне відділення). В клініці активно використовуються сучасні методи дослідження (коронарографія, комп’ютерна томографія та МРТ, ультразвукові методи дослідження, усі види ендоскопічних досліджень, біопсія органів та тканин та ін.) та лікування (ангіопластика та стентування, пульс-терапія, перитонеальний та гемодіаліз та ін.). Колектив кафедри внутрішньої медицини 2 та профпатології виконує велику виховну діяльність серед студентів ДМА. На кафедрі працює науковий студентський гурток (керівник доц. І.Л. Караванська). Кафедра є базовою по проведенню в академії 1 туру олімпіади з терапії, переможець якого одержує премію імені професора І.І. Крижанівської обласного науково-практичного товариства терапевтів та 1 туру олімпіади з «Клінічної імунології та алергології». Щороку з переможців цих етапів формуються команди для участі у республіканських олімпіадах, багато з них стають переможцями або призерами конкурсів. Переможцями конкурсу МОЗ України за кращу студентську наукову роботу в різні годи ставали В. Гутник, О. Сиренко, В. Семенов, В. Чернова, Н. Фокіна. Студент В. Семенов ви- грав грант Всесвітьої нефрологічної асоціації (WNA) та представив результати своєї роботи у Кейптауні (ПАР). У 2015 році у зв’язку з новими навчальними планами кафедра перейменова- на у кафедру внутрішньої медицини №2 та профпатології. І.І. Крижанівська доктор медичних наук, професор, завідувач кафедрою внутришньої медицини 2 (1959–1989).
КАФЕДРА ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ 3
Кафедра внутрішньої медицини 3 (раніше госпітальної терапії 2) була заснована у 1956 році, за наказом ректора на підставі наказу МОЗ України. З 1956 по 1958 рік кафедрою керував доцент Л.В. Хаіт. З 1958 по 1981 рік кафедру очолював Лауреат Державної премії України, заслужений діяч науки України, док- тор медичних наук, професор В.М. Дзяк. З 1981 року по дійсний час кафедру очолює заслужений діяч науки України, доктор медичних наук, професор Георгій Вікторович Дзяк. Віктор Миколайович Дзяк народився 28.11.1920 р. Після демобілізації з армії він вступив та з відзнакою закінчив Дніпропетровський медичний інститут. Віктор Миколайович пройшов наукову школу від ординатора до завідувача кафедрою, співробітники якої внесли значний вклад у розвиток ревматології, кардіології та спортивної медицини. Кафедра стала науковою школою, яка достойно продовжувала наукові напрямки М.Д. Стражеско, А.Л. Міхньова, В.М. Насонової. Визначені особливості перебігу ревматизму у осіб молодого та похилого віку, вагітних жінок, у осіб з вадами серця в залежності від порушення кровообігу. Запропоновані та втілені в практику діагностичні критерії активності ревматичного процесу у хворих з вадами серця. Наукова робота кафедри стала базою при проведенні комплексної програми реабілітації хворих на ревматизм, одним з яскравих проявів якої є диспансеризація. Були розроблені показання та протипоказання для проведення електроімпульсної терапії, запропоновані схеми підготовки хворих до ЕІТ, критерії прогнозування «утримання синусового ритму». Одним з багатьох напрямків наукової роботи було вивчення скорочувальної функції міокарда, стадії його гіпертрофії, мікроциркуляції у хворих з серцево- судинною патологією. Створена імунологічна лабораторія, яка стала міждисциплінарним центром вивчення імунологічної реактивності для визначення активності патологічного процесу. Розроблені колективом кафедри на чолі з професором Віктором Миколайовичем Дзяком наукові підходи до діагностики, лікуванню та профілактики захворювань серцево-судинної системи лягли в основу 160 кандидатських дисертацій, 21 докторської роботи, 11 монографій, 321 наукової роботи. У 1981 році із життя пішов професор Віктор Миколайович Дзяк. Кафедру очолив 36-річний доктор медичних наук Георгій Вікторович Дзяк. Будучи послідовником та продовжувачем справи батька Георгій Вікторович зберігає традиції вітчизняної терапевтичної школи. Отримали продовження основні наукові напрямки роботи кафедри з питань ревматології, кардіології, клінічної імунології, 33 спортивної медицини, ендокринології. Удосконалюється рання діагностика та стан морфо-функціональних властивостей серця у хворих з ревматичними ва- дами серця, хворих на тиреотоксикоз. Вивчаються питання імунологічної реактивності у хворих з серцево-судинною патологією, ревматоїдним артритом, при хронічній алкогольній інтоксикації. Безперечною науковою заслугою Георгія Віктровича була підтримка концепції єдності ліпідних та не ліпідних механізмів прогресування атеросклеротичного процесу, уявлення про значення активації специфічних імунних механізмів запалення, як відповіді на пошкодження. Георгій Вікторович та його школа на підставі багаторічних спостережень за перебігом атеросклерозу, розвитком гострих коронарних синдромів, аналізу більше 3000 імунограм вперше виділили їх сприятливі та несприятливі підтипи зв’язавши разом розвиток ліпідних порушень і особливості імунної відповіді, як основного фактору виникнення атеросклерозу. Тоді ж у 90-х роках була вперше сформульована концепція про антиатерогенну, а не гіполіпідемічну терапію, що блискуче підтвердилося при застосуванні статинів, омега-3 ПНЖК, пробукола та інших антиатерогенних препаратів. Цей науковий напрямок був розширеним при вивчені впливу гіпергомоцистеїнемії на подальший перебіг ІХС, досліджені можливості її корекції препаратами фолієвої кислоти, вітамінами групи В разом зі статинами. Під керівництвом Георгія Вікторовича Дзяка було проведено вивчення імуномоделюючих властивостей кверцитина у хворих на гострий коронарний синдром та встановлено, що його раннє використання достовірно знижує розвиток несприятливих ускладнень. Георгієм Вікторовичем та його учнями визначені особливості використання базисних та не стероїдних протизапальних препаратів разом з застосуванням біологічних препаратів генної інженерії для лікування хворих на ревматоїдний артрит. На базі клініки медичної академії та Дорожньої лікарні відкриті центри остеопорозу, де вирішуються питання його діагностики та лікування. Під керівництвом Георгія Вікторовича триває співпраця кафедри та фізіотерапевтичної лікарні «Солоний лиман». Завдяки науковим дослідженням були сформульовані режими використання пілоїдотерапії та бальнеотерапії у хворих з суглобовими синдромами. Тривають дослідження оцінки структурного ремоделювання серця у хворих на серцево-судинну патологію. Йде активний пошук наукових доказів раннього доклінічного етапу змін функціонального стану міокарда та судинного ремоделювання, але вже на принципово іншому технологічно інноваційному рівні з Кафедра внутрішньої медицини 3, 2011 р. використанням спекл-трекингехокардіографії та супрасистолічної артеріографії здатних по новому оцінити скорочення міокарда. Під керівництвом Георгія Вікторовича започатковані дослідження в гіпертензіології з використанням методів молекулярної генетики, які вивчають генетичні маркери, що формують клінічні перебіги артеріальної гіпертензії. Вперше були вивчені хронобіологічні характеристики артеріального тиску і особливості функціонального стану серця. У антигіпертензивному центрі кафедри, що розташований в міській лікарні №11 під керівництвом Георгія Вікторовича використовується хронофармакологічний підхід до лікування хворих з артеріальною гіпертензією. Особисту увагу Георгій Вікторович надає вивченню питань, пов’язаних з порушенням ритму серця. Більше 20 років йде кропітка наукова робота в оцінці ефективності та безпеки електричної кардіоверсії у хворих з фібриляцією перед- сердь, що увінчалося успіхом – зниженням ризику тромбоемболічних усклад- нень. Сфера наукових інтересів співробітників кафедри внутрішньої медицини №3, яку очолює академік НАМН України доктор медичних наук, професор Георгій Вікторович Дзяк широка та багатогранна. Талановитий керівник вміє знаходити в океані науки перспективні напрямки, викристалізовувати та розробляти зі своїми учнями найбільш перспективні напрямки розвитку. На сьогодні кафедру очолює академік НАМН України доктор медичних наук, професор Г.В. Дзяк. Професори кафедри: О.А. Коваль, Т.В. Колесник. Доценти: Л.І. Васильєва, М.Г. Гетман, П.О. Каплан, Т.В. Лакіза, д.м.н. Л.А. Пісоцька, Т.А. Сімонова. Асистенти к.м.н.: І.В. Євстигнєєв, Н.А. Івчина, О.С. Калашнікова, Т.Г. Ос- таніна, О.В. Писаревська, Л.В. Сапожниченко, В.В. Сорочан. Асистенти без ступеня: Бабак Баят, Е.Л. Колесник, А.А. Косова. Аспіранти: К.О. Писаревська, А.В. Надюк. Магістри: А.І. Капустян, О.С. Щукіна.